Житель села Четвертня створює полотна із зображеннями історичних битв
Домашні клопоти у мальовничій поліській глибинці не заважають Василю Володимировичу Гапонюку з села Четвертня Маневицького району, чоловікові поважного віку, писати великі реалістичні картини, які тішать око та захоплюють уяву.
Про це пише газета Волинські Новини від 24 травня, повідомляють Волинські Новини.
ОБРАЗИ ТВОРИТЬ МЕТОДОМ ЛЕСУВАННЯ
Тяга до живопису виявилася у Василя Володимировича ще в дитячі роки. Річ у тім, що його батько багато картин писав, тому й син від нього набрався тої снаги до образотворчого мистецтва. Зараз зазвичай творить узимку, коли є вільний час. Поряд з цим ще може ліпити з глини та різьбити по дереву.
«Пишу в реалістичному стилі старим способом – як під фотографію. Це називається метод лесування. До речі, саме в такий спосіб колись ікони писали», – пояснює народний художник з Волинського Полісся.
Чоловік каже, що переважно пише на полотні. Часто використовує ДВП. Річ у тім, що полотно потрібно підготувати для роботи, а з ДВП простіше.
«Хто не знає тонкощів малярського мистецтва, то розповім: для обробки полотна використовую вишневий клей, нашатирний спирт, зубний порошок і оліфу. Усе це варю, а утвореною рідиною вже покриваю полотно. Таким чином утворюється ідеальна плівка, тобто зображення не стирається. Приємно відмітити, що саме таким способом працювали художники епохи Відродження», – не без гордості зазначає Василь Гапонюк.
Художник каже, що цей метод старий, але дуже ефективний. Адже така технологія дозволяє зробити картину наче під склом. У цьому секрет полотен епохи Відродження, які, власне, завдяки цьому і збереглися до наших днів.
ХУДОЖНЄ МИСТЕЦТВО ВНУТРІШНЬО ЗАСПОКОЮЄ
Поряд зі створенням історичних полотен вдома сільський митець часом має справу з відновленням зображень на іконах у церквах. Якось йому за дві доби довелося 12 образів реставрувати.
«У одному місцевому храмі люди необачно намочили в порошкові хоругви з наклеєними на них іконами. В результаті образи намокли, зображення попсувалися. Я дві доби не спав, але ікони відновив. Наближалося свято Пасхи, тому мусив встигнути усе зробити вчасно», – пригадує чоловік.
Загалом він вважає, що ікони писати неважко. Просто потрібно внутрішньо налаштуватися, звикнути до специфіки такого образотворення.
На запитання, чому бере до рук пензля і творить, Василь Володимирович відповідає:
«Бо це мені приносить душевне задоволення».
ТВОРЧІСТЮ ДОПОМАГАЄ ОДНОСЕЛЬЦЯМ
Якщо полотно більш податливе для створення на ньому реалістичних образів, то дерево приборкати значно важче. Проте творчому поліщуку з Четвертні і це до снаги.
«Різьбити по дереву я дуже люблю. Це не є для мене чимось надзвичайним. З різцем працюю так само легко, як з олівцем. У нас в селі поставили хрест – перший на Волині пам’ятний знак на честь героїв Небесної Сотні. То мені довелося бути співавтором його оформлення», – розповідає пан Василь.
Народний художник каже, що найбільше любить створювати сюжети, що відображають доленосні битви героїв України – козаків. Рідше пише пейзажі. У роботі використовує олійні фарби. Також іноді ще й ліпить фігурки з глини, виготовляє меблі для власних потреб. Коли хтось з односельців попросить, то вимальовує їм назви вулиць на табличках будинків.
Сергій ЖУКОВСЬКИЙ, Маневицький район