Страсті навколо Гробу Господнього
7 квітня, напередодні православного Великодня, увесь християнський світ молитиметься про звершення найбільшого дива – сходження Благодатного вогню у Єрусалимі. Аби на власні очі побачити його, до Храму Гроба Господнього (друга назва – Храм Воскресіння Христового) поспішають тисячі паломників з усього світу. Чекають, що вогонь зійде у суботу. Це і буде свідченням Божої милості до нас, грішних. Християни вірять у божественне походження вогню, що займається лише за молитвами паломників і православного патріарха…
Першим свідком став апостол Петро
Чудо сходження Благодатного вогню вперше сталося у Гробі Ісуса Христа, коли в годину Його Воскресіння неймовірно яскраве світло заповнило весь простір. Першим свідком цього дива став апостол Петро.
Коли Марія Магдалина та інші прийшли до Гробу і побачили, що тіла Христа нема, перед ними з’явилися ангели і сказали: «Чого ви шукаєте живого між мертвими? Його немає тут: Він воскрес».
З IV століття дійшло до наших днів кілька свідчень про диво. Найдавніше – від паломниці Сильвії, яка розповідала, що у храмі запалюються всі лампади і свічі та робиться велике світло. А вогонь не приноситься ззовні, але подається зсередини печери. Є згадки і про святого Григорія Просвітителя Вірменії, який відвідав Єрусалим між 326 та 331 роками. Він поставив лампаду на Гроб Христа і в молитвах своїх попросив Бога, щоби на свято Пасхи це місце було осяяне. Після цього вона загорілася сама.
Минають століття, а віра у сходження Благодатного вогню міцна. Сьогодні на місці, де понад дві тисячі літ тому вознісся на небо Син Божий, стоїть великий паломницький комплекс. І перед Великоднем тут особливо людно – він вміщає понад десять тисяч вірян! До Єрусалиму поспішають з усіх куточків світу, аби стати учасником цього незбагненного таїнства. Вони мріють одними з перших отримати світло Боже, що поширюється з рук православного патріарха.
Коли вигнали православних, вогонь явився їм у тріснутій колоні!
Чому Благодатний вогонь сходить саме за православним календарем, а не за католицьким? Адже, як відомо, свято Світлого Воскресіння Христового в останніх, як правило, настає раніше. Лише в окремі роки обидві Пасхи співпадають.
Ця традиція збереглася після церковного розколу, що стався 1054 року. Доти християни не поділялися на православних та католиків. А після розколу Благодатний вогонь став являтися православному патріарху. На підтвердження можна назвати свідчення ігумена Даниїла, що відвідав Єрусалим у 1093-1112 роках за великого князя Київського Святополка Ізяславича. У той час у Єрусалимі царював король-католик Болдуїн І, а місто належало папському престолу. З опису Даниїла ми бачимо, що цей правитель був присутній при явленні Благодатного вогню та приймав запалену свічку від православного єпископа.
Та через п’ять століть сталося ще одне диво. За переказами, у 1549 році православну громаду на чолі з патріархом було усунено не лише з Кувуклії (каплиці, де міститься святий Гроб), але і з храму! Їй було відведено місце на вулиці біля колон. А всередині залишилися вірменські духовні особи на чолі з патріархом-католиком. Вони довго чекали на сходження благодатного вогню, та молитви їх були марними – божественне світло не сходило. Враз вдарив грім, і одна з мармурових колон на вулиці тріснула, а звідти з’явився вогонь! Православний патріарх, що молився перед храмом, запалив свої свічки, а від нього одержали Благодатний вогонь усі, хто прийшов. Розколота колона збереглася донині, нагадуючи про ті часи.
Ключі від святині – у мусульман
Сьогодні Храм Гробу Господнього є головним у патріархії Єрусалимської Православної Церкви. Хоч саме приміщення святині розподілене на окремі притвори, що належать декільком християнським церквам. Проте жодна з конфесій не контролює головний вхід до храму. Адже ще далекого 1192 року було покладено відповідальність за нього на дві мусульманські родини. Представникам роду Джудехів довірено ключі від Храму, а роду Нусейбехів – храмові двері. Ця традиція є безперервною і зберігається до наших днів. Двічі на день член роду Джудехів приносить ключі до дверей, які відчиняє і зачиняє член сім’ї Нусейбехів. До речі, мусульмани здавна з шаною ставились до дива, явленого у храмі Воскресіння, і приходили одержувати «вогонь з неба».
Як відбувається сходження Благодатного вогню? Це дуже давня церемонія Єрусалимської Церкви. Після певного ритуалу у всьому храмі гасять вогні. У каплиці, посередині ложа Живоносного Гробу, ставиться лампада. Поруч кладуться 33 свічки – за кількістю років земного життя Ісуса Христа. Усередині залишаються лише православний патріарх і представник Вірменської Церкви. Ієрархи одягнені дуже просто і без поясів. Це пов’язано з тим, що коли Свята Земля належала Османській імперії, турецькі охоронці, які не могли повірити у диво, ретельно перевіряли саме пояси, аби там не сховали сірники. Зараз це роблять ізраїльські полісмени. Охорона перевіряє капличку, чи немає там джерел вогню, тоді зачиняє двері на ключ і ставить воскову печатку.
Тим часом молоді арабські християни, сидячи на плечах один в одного, гучно підігрівають емоції у натовпі. Вони веселяться і скандують: «Немає віри, окрім віри Православної, Христос – істинний Бог!» За легендою, у той рік, коли арабській молоді заборонили бешкетувати у храмі, вогонь затримався на кілька днів.
За якийсь час з каплиці виходить православний патріарх, тримаючи запалену лампаду. Від неї вогонь поширюється храмом, виходить на вулицю, далі роз’їжджається-розлітається у найвіддаленіші куточки світу. Всюди вже лунає – Христос Воскрес!
Люди вірять, що коли Благодатний вогонь сходить, у перші кілька хвилин він не залишає опіків. Тож полум’ям ніби вмиваються, аби бути здоровими.
Насправді лампадку запалюють?
Та останнім часом навколо цих подій розгораються справжні пристрасті. Адже все частіше православну церкву звинувачують у створенні дива. Їх підігріває нещодавнє зізнання одного священика. Так, Самуїл Агоян, який представляє вірменську патріархію, заявив, що тричі спостерігав, як патріархи запалюють жмутки воскових свічок від масляної лампади, і нічого містичного у цьому немає. «Бог творить чудеса, але не на потіху людям», – сказав він.
Служитель Єрусалимської Вірменської патріархії архімандрит Гевонд назвав ажіотаж навколо заяви вірменського священика про таємниці сходження Благодатного вогню штучним.
– Ми ніколи й не говорили про те, що вогонь сходить з небес. Вважаємо його Благодатним, бо завдяки йому можуть відбуватися чудеса, зцілюватися хворі. Що ж стосується отця Самуїла, то він разом з грецькими патріархами брав участь у церемонії запалювання вогню і сам запалював його від церковних лампад, – пояснив архімандрит.
Проте православні вірять у диво нерукотворне, запалене щирою молитвою, а не сірником чи запальничкою. Бояться: якщо вогонь не зійде, людство загине…
Наталія КРАВЧУК
Джерело: visnyk.lutsk.ua
