Дмитро Теравський: «Великдень – це не 24 години, а як мінімум цілий тиждень – Світла седмиця»

Свято Світлого Христового Воскресіння з нетерпінням очікує кожен, хто називає себе християнином, пишуть на Район.Маневичі

Це свято ми називаємо по різному: Великдень (великий день), Пасха, Воскресіння. Що ж ми святкуємо в цей день?

Пасха – це старозавітне встановлення. Євреї хотіли вийти з Єгипту, щоб повернутися на батьківщину. Але фараон, у якого вони були в полоні, бажаючи збагатитися безкоштовної робочою силою, не випускав їх.

У роки цього полону Господь неодноразово посилав фараону знамення через раба свого Мойсея, щоб фараон відпустив народ в Землю обітовану.

Останнє, що Бог звелів єгипетському народу, поки євреї були в полоні, – заколоти Агнця (тобто ягня) і його кров’ю помазати косяки дверей. Зробити це треба було тому, що в ніч повинен був прийти Ангел смерті й вбити всіх первістків землі єгипетської. Але якщо на дверях буде кров агнця, ангел пройде повз будинок.

Таким агнцем, але вже в Новому Завіті, став Ісус Христос, який воскрес із мертвих і визволив усіх віруючих в Нього від прокляття гріха і смерті. «Пасха» якраз перекладається як «йти повз», смерть йде повз.

У святі Воскресіння Христового ми причащаючись Тіла і Крові АНГЦЯ Божого, як Сам Себе називає Христос, стаємо помазаними Його кров’ю і смерть проходить повз нас.

Пасха – це звільнення від смерті. Християни знайшли той рецепт, який робить людину безсмертною.

На свято Пасхи всі освячують пасочки, крашанки та м’ясні продукти. Освячення не тільки їжі, але і інших матеріальних речей, що оточують християнина, – це давня традиція. Освячуючи щось, ми присвячуємо це Богу, прохаємо на це Боже благословення. На Великдень ми приносимо в храм їжу.

У селах на початку XX століття взагалі все, що виставлялося на стіл на Великдень, привозили до храму, благословлялося, а десятина (десята частина) залишалася для нужденних. І тільки після цього люди розговляються – благоговійно куштували освячену святкову їжу.

У цей день не можна сумувати, ходити похмурим і лаятися з ближніми. Проте варто пам’ятати, що Великдень – це не 24 години, а як мінімум цілий тиждень – Світла седмиця. І це повинно стати прикладом того, як ми завжди повинні поводитися в суспільстві, серед людей.

У період святкування Воскресіння Христового потрібно радіти, пригощати інших, запрошувати їх до себе в гості, відвідувати хворих, нужденних та потребуючих уваги. Одним словом, все те, що приносить радість ближньому.

У цей же період віруючі люди утримуються від різної не термінової роботи. Щоправда, це не стосується тих, в кого на свято випадає робочий день. Якщо Пасхальну неділю вихідний, це, звичайно, дуже добре. Можна і відвідати храм, зустрітися з близькими й привітати всіх.

Але часто буває так, що ми опиняємося людьми підневільними й за графіком роботи змушені працювати на Великдень. В цьому немає нічого страшного. Може, і можна з цього приводу посумувати, але не більше п’яти хвилин! Послух є послух. Потрібно робити свою роботу в цей день сумлінно. Якщо в простоті і правді виконувати свої обов’язки, то Господь обов’язково торкнеться щирого серця.

Але самим особливим в цей день є Великоднє привітання. Ці слова є ангельські. Коли Жінки-мироносиці прийшли до Гробу Господнього, щоб помазати тіло розп’ятого Христа пахощами, вони побачили там Ангела. Він сповістив їм: «Чого ви шукаєте Живого між мертвими?… Він воскрес!»

Вітаючись на Великдень словами «Христос воскрес!» і відповідаючи «Воістину воскрес!» ми тим самим говоримо всьому світу, що для нас Воскресіння Христове – основа життя.

Радіймо! Христос Воскрес! Воїстину Воскрес!

Прес-секретар Рожищенського благочиння УПЦ Протоієрей Дмитрій Теравський