“А я крові не боюся, кому треба – поділюся”, – чоловік, який вже 56 разів дарував людям по 450 мілілітрів життя
«Коли кров здаєш, то як заново на світ народжуєшся» – стверджує Почесний донор України Віктор Васильович Дроботенко, якого 35 років тому із сонячного кримського Красноперекопська привело кохання в Городок, пише”Нова Доба”.
Донорство – місія благородна і вкрай необхідна. Кожна здача крові – це плюс одна невеличка добра справа у цьому світі, яка може посприяти чиємусь одужанню, або й допомогти врятувати життя.
– А я крові не боюся, кому треба – поділюся, – усміхнено мовить Віктор Васильович, який вже 56 разів дарував людям по 450 мілілітрів життя. Десь в організмі інших людей тече понад 2,5 відра його крові!
Вперше став донором він ще в 1976 році, коли служив в армії, а відтоді щедро нею ділиться, допомагаючи рятувати людські життя. А ще, донорство для Віктора Дроботенка – спосіб тримати себе в доброму здоров’ї.
– Якщо погіршується самопочуття, знаю: треба йти здати кров, – розповідає Почесний донор, який востаннє тиск міряв тоді ж, коли і кров останній раз здавав, а це 2 роки тому. – Якось просто останнім часом ніхто не просить… Бо ж коли хтось звертається – я завжди радий допомогти.
Віктор Васильович за останні 10 років не вжив ні краплі алкоголю. Працює водієм на приватному підприємстві. Цієї весни він, повний бадьорості і енергії коханий чоловік, дбайливий батько і люблячий дідусь, у колі дружньої родини святкував своє 60-річчя. Хай збуваються всі побажання, які линули ювіляру! За добрі вчинки нехай воздасться здоров’ям й щастям!
Юлія Музика.
