Вірш Василя Халика

Пропонуємо вірш маневицького поета Василя Халика зі збірки «Біжать дороги…» – «Палахкотять у грубці дрова», який він опублікував на своїй ФБ-сторінці.

Палахкотять у грубці дрова,

гойдають тіні на стіні…

Згадав, як мама в час зимовий

пекла перепічки мені.

В той час жили ми небагато,

про пироги я ще не знав.

Не завжди й хліба був достаток,

тому коржом тим ласував.

Гарячий, вийнятий із груби,

пухкий, запечений, хрусткий,

що аж облизувались губи,

коли торкався він руки.

І танув в роті із повидлом

та з теплим свіжим молоком…

Таке з перепічок мав їдло,

хоча й давали з часником…

Не вистачало в хаті хліба,

то мама нам коржі пекла.

Її рецепт я не розвідав –

у спогад слина потекла…

Порад, я знаю, є багато,

як ті перепічки пекти,

та як були і мама й тато,

таких вже більше не знайти…

Палахкотять у грубці дрова,

як і колись, в трубі гуде.

Пора зимова вечорова

приємні спомини пряде…

Читайте також: Покази мультфільмів у Маневичах