Вірш Ірини Дерлюк на воєнну тематику

Маневицька поетеса Ірина Дерлюк виклала на своїй ФБ-сторінці ще один вірш, присвячений війні в Україні.

А з нами вже давно усе не ок…

Із лютого, що в наші душі вп’явся,

На щастя, що повісив нам замок,

Серени криком в небо, що озвався…

Безсоння… супроводжують думки,

Так боляче стояти на колінах

І сльози пробиваються гіркі,

Коли везуть синів у домовинах…

Читайте також: Маневичанка Ірина Дерлюк випустила поетичну збірку

Ми звикли вже до відчаю тіней,

Передчуттям в них серце завмирає,

Бо страшно нам… Так страшно за дітей,

Що в них війна дитинство відбирає.

Всю дорогоцінність зважено життя

І змучено всю сутність до останку,

Від ненависті і до співчуття,

Ми − маятники звечора до ранку…

Бо в нас скипає сатанинська лють,

Коли у тиші гиркають шахеди.

Пече і роз’їдає, наче ртуть,

Коли в живе вгризаються ракети…

Ніколи з нами вже не буде ок…

Бо ця війна вгвинтилася у скроні,

Ми доленосний вже зробили крок,

Між нас немає зайвих і сторонніх.

Ми скручені бідою в один жмут,

Надією зав’язані до скону,

І кров по венах через спільний джут,

До перемоги йтиме передзвону…