Уродженець Маневиччини, відомий в Україні художник, посадив десятки гектарів лісу

Уродженець Маневицького району Сергій Максимчук — ​відомий в Україні художник-імпресіоніст. Із Вараша, що на Рівненщині, по гриби-ягоди приїздить він на свою малу батьківщину.

Дивлячись на розкішні посріблені козацькі вуса пана Сергія, можна прийняти його за гостя із Запорізької Січі, а його вдумливі й проникливі очі говорять, що особистість він творча й непересічна, – пише видання “Волинь”.

З діда-прадіда вовчицького роду козак — ​патріот України, знаний художник, живописець-графік, фотохудожник. У 2012 році з картиною «Лід пішов» здобув перемогу у Всесвітньому інтернет-конкурсі «Невідомий геній». У творчому доробку митець має тисячі живописних полотен та графічних робіт, які зберігаються в музеях та у приватних колекціях не тільки в Україні, а й у Польщі, Франції, США, Росії.

— Я в лісі народився, сосна мене колихала… — ​згадуючи своє дитинство, зауважує Сергій Максимчук, на багатьох картинах якого зображено вовчицький ліс, десятки гектарів якого він посадив власноруч. Щовесни висаджувати лісові культури між Вовчицьком та Костюхнівкою його батько, технік-лісовод, вирушав насамперед зі своїми шістьма дітьми.

З юності пан Сергій залюблений у ліс, мав талант не тільки помічати неповторну красу природи, а й передавати її на папері. Хоча писав він не тільки пейзажі, — 10-річним подивував своїх рідних, розмалювавши на веранді скло під вітраж.

У 2012 році з картиною «Лід пішов» здобув перемогу у Всесвітньому інтернет-конкурсі «Невідомий геній».

Дізнавшись, що у Цмінах у школі є художник Георгій Речун, пішов навчитись туди, аби вдосконалити свої навики. «Ой Сергію, не залишайся в селі, бо воно не дасть тобі художником бути», — ​почув колись він від свого вчителя й вирішив здобувати вищу освіту. Нелегко було, але талановитому хлопцеві з багатодітної сільської сім’ї, який у 13 літ втратив матір, вдалося закінчити Московський університет мистецтв та художню школу при київському художньо–освітньому центрі «Оберіг».

Оселився Сергій Максимчук у Вараші, і з 1988 року та понині є активним учасником мистецького життя міста. Художник — ​автор прапора та герба Вараша, а у 2012-му йому присвоєно звання «Почесний громадянин».

— Маю власне світобачення і філософію, бачу тонкий світ, який хочу показати іншим. Намагаюся передати суть стосунків людини, природи та космосу, — ​розповідає Сергій Ігорович, зауважуючи, що живопис — ​це те, чим він живе, його енергія й натхнення. А особливе місце в його творчості займають твори філософської тематики: «За межею», «Божий плач», «Тіні», «Покинута хата».

— Інколи малюю картину без перерви на сон. Творчий процес неможливо передати словами, — ​зазначає художник і додає: — Буває так, що поки не закінчу полотно, нічим іншим не можу займатися. Я вільний художник, за званнями не гонюся й намагаюся вчитись чогось у життя щодня. Дуже люблю малювати наживо і ніколи не копіюю пейзажі, завжди дофантазовую, стараюся передати власні спостереження та бачення світу, свої відчуття, — ​ділиться митець, на рахунку якого вже 16 персональних виставок у різних містах, дві з яких проходили в Маневицькому крає-знавчому музеї.

Юлія МУЗИКА