Що робити, аби африканську чуму у свій хлів не пустити
Про це йшлося на зустрічі керівників ветеринарної служби області та району із схвильованими через захворюваність свиней жителями сіл Цміни та Мала Осниця. Нині вже не одна хазяйновита родина позбулася надії на домашню різдвяну та великодню ковбасу. Занепокоєні селяни масово роблять позапланову свіжину, підозрюючи, що і до них добрався небезпечний вірус африканської чуми свиней (АЧС), численні спалахи якого зафіксовано в сусідній Рівненській області, пише районна газета “Нова доба”.
Начальник управління безпечності харчових продуктів та ветеринарії Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області Анатолій Тимофіюк, головний спеціаліст відділу протиепізоотичної роботи Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області Юрій Мосійчук, начальник управління Держпродспоживслужби в Маневицькому районі Анатолій Неродик та начальник Маневицької районної державної лікарні ветеринарної медицини Віктор Смійчик роз’яснили селянам, що необхідно робити, аби захистити свої господарства від поширення небезпечного вірусу,.
Жителі цих сіл нарікали на значну захворюваність свиней і їх загибель, а місцеві ветеринари – що люди до них не звертаються: тишком-нишком доколюють тварин, самі їх намагаються лікувати або ж закопують трупи, неможливо допроситися у когось навіть біоматеріал для аналізів. Фахівці ж стверджували, що боячись підтвердження наявності вірусу АЧС, селяни самі собі шкодять. Без карантинних заходів масового поширення інфекції не уникнути.
Керівники ветслужби наголосили на тому, що про безпеку своїх свиней, насамперед, повинні подбати самі господарі, найкращий профілактичний засіб – дезінфекція, а всі дезінфікуючі засоби в достатній кількості наявні у місцевих ветеринарів і отримати їх можна безкоштовно.
Фахівці ветеринарної служби пояснили, як запобігти занесенню вірусу АЧС в господарство: утримувати свиней слід в закритих приміщеннях, не допускаючи їх вигулу та контакту з іншими тваринами; регулярно проводити дезінфекцію та облаштувати дезкилимком вхід в приміщення, де утримуються свині; обслуговувати свиней лише у змінному спецодязі, використовуючи окремі засоби догляду та інвентар; не дозволяти відвідування господарств стороннім особам; не купувати тварин у невстановлених для цього місцях та без супровідних ветеринарних документів; не забивати хворих свиней та не переробляти їх туші; не згодовувати свиням харчові відходи, що містять свинину чи продукти забою без проварювання; при виявленні трупа дикого кабана або свійської свині негайно сповіщати ветеринарну службу.
Кожен господар повинен бути пильним, аби розпізнати хворобу за характерними для африканс
кої чуми ознаками, а це: підвищення температури тіла тварини до 40,5-42°C; зниження апетиту, в’ялість, швидка втомлюваність, слабкість тазових кінцівок, хитка хода, посилена спрага, тварини лежать, зарившись в підстилку; кашель, блювота, діарея чи запор, слизисті виділення з очей та носа, параліч кінцівок, можливі викидні у самок; червонувато-фіолетові плями на череві, підгрудку, мошонці, вухах, п’ятачку та кінцівках; можлива і раптова загибель тварини за відсутності клінічного прояву. Дані ознаки захворювань свиней характерні також для бешихи, класичної чуми та віспи свиней. Тільки лабораторні дослідження можуть встановити точний діагноз.
Представники ветслужби повідомили селянам і про дії, які згідно з інструкцією доведеться виконати у випадку виявлення вогнища інфекції африканської чуми. Це поголівне знищення свиней в радіусі до 3 км та їх спалення, а також перепис всіх тварин у радіусі 10 кілометрів від нього. Вартість свиней компенсовується власникам із районного бюджету. Встановлюються ветеринарно-санітарні пости на дорогах та забезпечується на них цілодобове чергування поліції та спеціалістів ветмедицини. Карантин знімають через 40 днів після останнього зафіксованого випадку захворювання чи загибелі тварин та проведення профілактичних заходів, а розводити свиней на даній території дозволяється не раніш, ніж через рік після відміни карантину. В карантинній зоні забороняється ввезення та вивезення тварин, кормів, торгівля.
Проте, чи справді це АЧС, можна буде говорити лише після отримання результатів дослідження відібраних проб біоматеріалу у Львівській регіональній державній лабораторії ветеринарної медицини, які днями мають надійти в район. Із Волинської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини вже отримано результати бактеріологічних досліджень, які не підтвердили спалаху хвороб тешена, пастерельоз та бешиха.
Подібні зустрічі було проведено й із костюхнівською, великоведмезькою, галузійською сільськими громадами. Профілактичні бесіди і надалі відбуватимуться в селах району, що межують із Рівненською областю.
Юлія Музика
