Новий вірш маневичанина

Пропонуємо вірш маневицького поета Василя Халика, який він оприлюдний на своїй ФБ-сторінці.

ВОНА ЙШЛА ГОРДО І КРАСИВО

Вона йшла гордо і красиво,

і каблучки лунали в такт.

Жінки позаздрили: «Щаслива..»

Хтось заперечив: «Ще не факт…»

Але одна вколола: «Стерва,

дивись, як мліють мужики!..»

Мабуть, в цю мить була на нервах,

бо в неї вдома теж такий…

Тут язики замолотили,

перебирали кісточки…

Як їхню душу зворушили

оті бадьорі каблучки!

Вони ритмічно цокотіли –

смілива, впевнена хода!

…Якби жінки на мить прозріли:

у гордих теж бува біда.

Як хоче йти ось так, без маски,

і бути тою, яка є.

Зустріти вірність, щирість, ласку,

та Бог не всім усе дає…

Так, їй дісталась гарна врода,

яка у кожній – особлива…

Та не розкаже, чому горда

й коли по справжньому щаслива…

Іде упевнено на людях,

і хай позаздрять їй жінки!

Вона нікого не осудить –

не до лиця  чужі плітки…