коментарі

Маневичі - чарівне невелике містечко на північному сході Волині. Маневицький сайт створено для викладення інформації про Маневичі та всього повязаного з Маневичами, погода в Маневичах, новини в смт Маневичі. Також розміщується інформація про Маневицький район. Це неофіційний Маневицький сайт і кожен може долучитися до його наповнення цікавими матеріалами. Також запрошуються спонсори, які можуть подати рекламу на Маневицькому сайті для аудиторії з смт Маневичі, Волині, та всього світу.

Маневичі туристичні

МАНЕВИЦЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ (ТУРИСТСЬКО – ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР)
Маневицький район. Загальна характеристика
1.Загальна частина.
Маневицький район розташований у північно-західній частині Волинської області. Район утворений в січні 1940 року. В сучасних межах відновлений у 1965 році. Теперішня Маневиччина – це 71 населений пункт, із них 69 сіл та 2 селища міського типу – Маневичі та Колки. На півночі межує з Любешівським районом, на північному заході – з Камінь-Каширським, на заході – Ковельським, на півдні – з Рожищенським, Ківерцівським, на сході – з Володимирецьким районом Рівненської області.
Площа – 2,2 тис.км2, що складає 10,9 % від території Волинської області.
Чисельність наявного населення району станом на 1 березня 2008 року – 55,6 тис. осіб.
Район розташований на перетині залізничних і автомобільних шляхів державного значення Київ-Ковель-Варшава та Луцьк-Пінськ за 130 км від митного переходу „Ягодин” на кордоні з Республікою Польща та за 83 км від митного поста „Дольськ” на кордоні з Республікою Білорусь. В межах району проходить автодорога „Київ-Ковель-Держкордон”, що включена у План підготовки транзитних шляхів Євро-2012. Відстань між обласним центром та районним центром – 77 км автомобільними дорогами та 146 км залізницею.


Маневицький район. Вигляд з космосу

- СТО 1- смт.Маневичі, вул.Луцька, приватні.
- АЗС – 6: смт.Колки – 1, смт.Маневичі – 5
- автостоянки – смт.Маневичі – 3;
- вокзали – смт.Маневичі – 1;
- автостанції – 2: смт.Маневичі, смт.Колки;
- автомагістралі – 2: Київ –Ковель – Ягодин, Луцьк –Любешів – Іваново;
- залізниці – Київ – Ковель – Львів;
- 227- памяток культурної спадщини;
- Маневицький краєзнавчий музей (в скорому часі Музей Волинського Полісся);
- 8 – музеїв історії сіл Маневиччини;
- 25 культових будівель занесено до державного реєстру як пам’ятки архітектури;
- поштові відділення – смт.Маневичі, смт.Колки та в найбільших населених пунктах району;
- готелі – смт.Маневичі – „Оскар”, „У Мирослави”, „АБС”;
- дві центральні районні лікарні з поліклініками в смт.Маневичі, і смт.Колки;
- місця відпочинку – озеро Тросне, озеро Глибоке урочище „Білий берег”, „Чистолужа”, „Поліський гай”, „Затишок”, „На узліссі”;
- оглядові майданчики – гідрологічна пам’ятка природи „Оконські джерела”;
джерела – с.Старий Чорторийськ, с.Лісове, с.Оконськ, с.Северинівка;
вольєри – Карасинське лісництво (дикі кабани), Софіянівське лісництво, лісництво „Борове”;
- майстерні народних умільців – майстринь по ткацтву – с.Велика Яблунька, с.Оконськ, с.Прилісне, с.Кукли, смт.Маневичі, різьба по дереву – смт.Маневичі, лозоплетіння – с.Гораймівка, бондарство – с.Чорниж.
- смт.Маневичі знаходиться за 75 км від обласного центру, 380 км від столиці України, за 150 км від кордону з Польщею та за 80 км з Білорусією.

2. Знайомство з районним центром


В’їзд у Маневичі

2.1. Районний центр Маневичі виник як залізнична станція в 1892 році. Назва селища походить від назви річечки Маневки, що й тепер протікає у вигляді меліоративного каналу. Маневичі розташовані на залізничній вітці Ковель-Сарни за 75 кілометрів від обласного центру. На сьогоднішній день – це чудове поліське містечко з установами освіти, медицини, культури, торгівлі. Тут заслуговують на увагу туристів такі об’єкти: Маневицький краєзнавчий музей (Музей Волинського Полісся) – туристсько інформаційний центр, залізничний вокзал (1904 р); римо-католицький костел (1920р); братська могила воїнів – партизан; меморіальний комплекс з погруддям Героїв Радянського Союзу Н.Хакімова і В.Єршова; пам’ятник Герою Радянського Союзу А.Бринському, могила розстріляних євреїв; монумент на честь воїнів – афганців; пам’ятний знак на честь 2000 – ліття Різдва Христового; пам’ятник В.І.Леніну.
2.2. смт.Маневичі – районний центр Маневицького району.


Герб Маневицького району є відображенням природних особливостей краю. Він має форму щита із співвідношенням сторін 3:4. Головним елементом Герба у серцевині щита є зображення на блакитному його тлі (фоні) трьох ялин, що символізує основне багатство району. У главі щита – зображення лелеки – символу любові, щастя і вірності, який завжди повертається до рідного краю. У нижній частині – золотисте колосся, що відображає основу життєвого достатку жителів району.

Прапор району – прямокутне полотнище із співвідношенням ширини до довжини 2:3, на якому від древка відділяє кутом до середини рівнобедрений трикутник червоного кольору, від якого проходять рівнозначні по ширині смуги, розміщені в порядку зверху до низу блакитного, жовтого та зеленого кольорів. Основні кольори прапора характеризують:
червоний – історичний колір Волині, мужність, сміливість та великодушність;
блакитний – чесність, бездоганність та чесноту;
жовтий (золотий) – достаток і багатство краю;
зелений – надію, волю, радість та приналежність до Полісся, через наявність головного багатства Маневиччини – лісу і лук.

2.3 Голова Маневицької районної ради – Зінчук Петро Романович, смт.Маневичі, вул. Незалежності, 30, тел.+38(03376)21261;

Голова Маневицької районної державної адміністрації – Миронюк Микола Георгійович, смт.Маневичі, вул. Незалежності, 30, тел.+38(03376)21333;

П.Р.Зінчук М.Г.Миронюк

2.4. Дарчук Василь Михайлович – начальник відділу культури і туризму райдержадміністрації; .смт Маневичі, вул.. Некрасова, 5, тел.+38(03376)21998;

Хомич Петро Микитович – відповідальний за розвиток туризму, охорону пам’яток культурної спадщини в Маневицькому районі, директор Маневицького краєзнавчого музею, смт. Маневичі вул. Незалежності, 22 тел. +38(03376)21040.

2.5. Працівники Маневицького краєзнавчого музею.

3.Сервісні послуги

3.1. Проїзд потягом, автобусом, маршрутним таксі, автомобілем з; АС Малевичі – вул. Луцька, тел +38(03376)21758; АС Колки – вул.Грушевського, 34 тел +38(03376)32650
3.2. Зв’язок: Укртелеком, оператори Київстар, МТС, поштові відділення.
Адреси продажу карток: смт. Малевичі, вул. Незалежності, 11; смт. Колки, вул. Грушевського, 44, приватні розповсюджувачі.

3.3. Банки: 5 філій центральних банків з мережою по найбільших населених пунктах району; «Приватбанк» – відділення АКБ смт.Маневичі, вул.Горького, 7А тел +38(03376) 21133 21338;філія – смт.Колки, вул.Грушевського, 9, тел.+38(03376)32406;

«Ощадний банк України» – відділення №6364 КБ смт.Маневичі, вул..100-річчя Маневич, 24 тел+38(03376); філія відділення – смт.Маневичі, вул. Карла Маркса, 11 тел +38(03376)21373, філія смт.Колки, вул.Грушевського, 67 тел.+38(03376)32410;

ВОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» – смт.Маневичі, вул.100 – річчя Малевич,29, тел.+38(03376)21965; «Західінкомбанк» – відділення КБ вул.Луцька, 14, тел.+38(03376)22765; «Укрсоцбанк» – відділення №079 АКБ – смт.Маневичі, вул.Волі, 1, тел.+38(03376)21423; банк „Надра” – смт.Маневичі, вул.100-річчя Маневич;

банкомати: «Приватбанк» – смт.Маневичі, вул.Горького, 7А; смт.Колки, вул.Грушевського, 9;ВОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» – смт.Маневичі, вул.100-річчя Малевич, 29; Банк Надра – смт.Маневичі, вул.100 –річчя Маневич; „Західінкомбанк” – смт.Маневичі, вул.Луцька, 14.

- страхові компанії: 5 філій страхових компаній; Районне відділення НАСК „Оранта” проспект Волі, 2 тел+38(03376)21281;Філія страхової компанії „Універсальна” смт.Маневичі вул.Горького, 6 тел+38(03376)22131;

3.4.Туристичні агенції; ліцензована туристична агенція на базі готельного комплексу „Оскар”; інші знаходяться в стадії оформлення до державного реєстру.

3.5.Лікарні: Маневицька центральна районна лікарня – смт.Маневичі, вул.Незалежності, 1, тел +38(03376)21058; Колківська лікарня №2, смт.Колки, вул.Грушевського, 36 +38(03376)32603;

- аптеки: Комунальна центральна районна аптека № 14 – смт.Маневичі, вул.100- річчя Маневич,11 тел.+38(03376)22648; філії – смт.Колки, вул.Волі, 7 тел+38(03376)32210; с.Старий Чорторийськ тел+38(03376)95110; 18 – аптечних пунктів.

3.6.Готелі: „Оскар” смт. Маневичі вул. Волі, 7 тел.+38(03376)21042 -50 грн. ліжко за добу, номер „люкс” – 180 грн; „У Мирослави” – смт.Маневичі, вул. Карла Маркса, тел.+38(03376); бази відпочинку: озеро Тросне – Маневицький держлісгосп, Установа по виконанню покарань, обласне кіно-відео музичне підприємсто; озеро Глибоке – Городоцький держлісгосп.
Спосіб розрахунку – готівка, по перерахунку.

3.7.Перукарні: «Ірина» – смт.Маневичі, вул. Некрасова, 5; «Мар’яна» – смт.Маневичі, вул. Луцька,14; «Центральна» – смт.Маневичі, вул.Комарова; «Шарм» – смт.Колки, вул.Клеванська.
3.8.Виробничо-комерційне підприємство «Побутсервіс» – смт.Маневичі, вул.Горького, 9 тел.+38(03376)21900; майстерня ТТЦ «Орбіта” – смт.Маневичі вул.100-річчя Маневич,1 тел.+38(03376)21645;
крамниці: 98 – крамниць; 60 закладів громадського харчування.

4.Розваги.

4.1.Кінотеатр «Жовтень» – смт.Маневичі, вул.100-річчя Маневич, 30А тел.+38(03376)21741 (проходить реконструкція під мистецький центр).

Концертні зали – районний Будинок культури смт.Маневичі, вул.Некрасова, 5 тел.+38(03376)22272, Будинок культури смт.Колки, вул.Грушевського, 11 тел.+38(03376)32770.
Конференц-зал. Маневицький краєзнавчий музей.

Конференц зал Маневицького краєзнавчого музею

4.2. смт. Маневичі – ресторан «Україна», вул. Горького, 4 тел.+38(03376)21229; кафе-бар „Хортиця” вул. Горького, кафе „Затишок” вул. Ринкова, кафе „Любава” вул. Ринкова, кафе „Ялинка” вул. Карла Маркса, дитяче кафе „У Мирослави” вул. Незалежності, кафе „Оскар” – вул. Волі, смт.Колки – кафе „Ластівка” вул. Центральна, 40 тел.+38(03376)32072, кафе „Сузір’я” вул. Грушевського, кафе „Колиба” вул. Лесі Українки, с.Старосілля – кафе „Вулик”, с.Оконськ – кафе „Криничка”тел.+38(03376) 26496, с.Оконськ „Околиця.
Вартість комплексного обіду – 30-40 грн., спосіб розрахунку готівкою та по перерахунку.

4.3. Дискотеки – Будинок культури смт.Маневичі, Будинок культури смт.Колки, с.Старосілля –Будинок культури, кафе-бар з танцювальним залом „Вулик”; басейни – смт.Маневичі районна поліклініка вул.Незалежності,1; сувенірні крамниці – смт.Маневичі – „Росинка” вул.100-річчя Маневич; „Мальва” вул. Незалежності; „Білий лебідь” вул. Горького; смт.Колки – „Вікторія” вул. Грушевського. Спосіб розрахунку готівка, по перерахунку.

4.4.Мисливські угіддя – „Феміда – Інтер” Соф’янівське, Черевахівське лісництва, мисливські угіддя Маневицького, Городоцького та Колківського держлісгоспів, угіддя Українського товариства мисливців та рибалок;
- прогулянки верхи – Карасинське лісництво;
- місця для риболовлі: озера району – Тросне, Глибоке, Біле, Віно, річки Стохід, Стир, – - ставки для вирощування риби (с.Оконськ, зокрема форель);

4.5.можливості наметового туризму – урочище „Білий берег”, озеро Тросне, озеро Глибоке
За довідками звертатись: відділ культури і туризму райдержадміністрації +38(03376)22573;

4.6.Пермпективним напрямком розвитку є сільський (зелений) туризм, а поповнення стаціонарної експозиції МАНЕВИЦЬКОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ експозицією просто неба, з облаштуванням поліського подвір’я (хата, клуня, віз, криниця, тин тощо) буде початком створення на його базі «МУЗЕЮ ВОЛИНСЬКОГО ПОЛ1ССЯ», який МАЄ СТАТИ ОСНОВНОЮ БАЗОЮ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗ1 НА МАНЕВИЧЧИН1. Нині готові прийняти туристів дбайливі господарі – смт.Маневичі, вул..Лісова,6, Кузьмич Микола Васильович, с.Оконськ – Саричева Ніла Іванівна; с.Велика Яблунька – Гладун Ніна Данилівна; с.Троянівка Ясюк Микола Андрійович.

4.7. В Маневицькому районі розвивається активний туризм. З метою популяризації та підтримки цього виду туризму Маневицьким краєзнавчим музеєм розроблені нові екскурсійно-туристичні маршрути:

ТУРИСТИЧНІ МАРШРУТИ (водні)

1.ВОДНИЙ ТУРИСТИЧНИЙ МАРШРУТ НА МОТОЧОВНАХ – ПО ВОДНИХ ПЛЕСАХ РІЧКИ СТИР.
1.ЧЕТВЕРТНЯ – КОЛКИ – ЧОРТОРИЙСЬК.
Кількість туристів – до 4 на човен (можливість парку – 5 човнів, тобто до 20 осіб). Протяжність маршруту – 22 км., один світловий день. Час проведення – травень – жовтень.

2. ВОДНИЙ ТУРИСТИЧНИЙ МАРШРУТ НА БАЙДАРКАХ.
1. ІВАНІВКА–БЕРЕЖНИЦЯ-ТРОЯНІВКА-НОВА-РУДА, ВИШНІВКА – Н.ЧЕРВИЩЕ – ПО ВОДНИХ ПЛЕСАХ РІЧКИ СТОХІД
Кількість туристів – залежно від кількості байдарок, але група не більше 20 осіб. Протяжність маршруту – 34км., за один світловий день (залежить від навиків веслярів та стану річки). Час проведення – травень – жовтень.

3. ВОДНІ ПЛЕСА МАНЕВИЧЧИНИ.

ПІШОХІДНІ МАРШРУТИ

1.”МАНЕВИЧЧИНА – ПІЗНАВАЛЬНА”.
Кількість туристів – група до 30 осіб. Протяжність маршруту – 20-30 км за один світловий день. Час проведення квітень – жовтень.

МАРШРУТИ ГУЖОВИМ ТРАНСПОРТОМ
Кількість туристів – 4-5 осіб на підводу. Протяжність маршруту 10 – 20 км за один світловий день. Час проведення квітень – жовтень.

ВЕЛОСИПЕДНІ МАРШРУТИ
(однодобові, дводобові)

ЕКСКУРСІЙНІ МАРШРУТИ

ВІДПОЧИНКОВО – ПІЗНАВАЛЬНІ ЕКСКУРСІЇ
(вихідного дня)

МАНЕВИЦЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ – туристсько – інформаційний центр.

ОКОНСЬКІ ДЖЕРЕЛА – „Чудо природи” Волинського краю.

ЧЕРЕМСЬКИЙ ПРИРОДНИЙ ЗАПОВІДНИК – перлина поліського краю. (З оглядом);
1.Маршрут екологічної стежки „Черемський заповідник”.
2.Меморіал партизанської слави.
3.Партизанські землянки.
4.Науково-дослідна ділянка.
5.Озеро „Черемське”.

ЧОРТОРИЙСЬКИЙ ПРАВОСЛАВНИЙ МОНАСТИР.

СТАРОСІЛЬСЬКИЙ ЖІНОЧИЙ МОНАСТИР.

РИМО – КАТОЛИЦЬКИЙ КОСТЕЛ.

КЛАДОВИЩА ПОЛЬСЬКИХ ЛЕГІОНЕРІВ ТА „ПОЛЬСЬКА ГОРА” – пам’ятки історії українського і польського народів.

ДУХОВНІ СКАРБИ МАНЕВИЧЧИНИ.


с.Оконськ. Свято-Успенська церква. Пам’ятка культурної спадщини(тесана)

ЕКСКУРСІЙНИЙ МАРШРУТ – „СТЕЖКАМИ МАНЕВИЦЬКОГО КРАЮ”.„ПАРТИЗАНСЬКИМИ СТЕЖКАМИ”

Також, пропонуємо – автомобільний: Чевертня – Криничне – Ситниця – Колки – урочище Білий берег – Красноволя – Тельчі –Велика Осниця – Маюничі – Старий Чорторийськ – Цміни – Велика Ведмежка – Костюхнівка – Вовчицьк – Лісово – Гута Лісівська – Оконськ – Маневичі –Прилісне – Карасин – Лишнівка –Черемський заповідник; велосипедний: Колки –Красноволя – Велика Осниця – Старий Чорторийськ – Маневичі – Оконськ – Яблунька – Довжиця – Граддя – Розничі – Колки; пішохідний: Колки – Розничі – Семки –Комарово – Новосілки –Старий Чорторийськ.

За довідками звертатись: Маневицький краєзнавчий музей +38(03376)21040.
Екологічна стежина „Черемський заповідник”. За типом ця стежина комплексна (освітньо – краєзнавча з елементами наукової), яка розширює кругозір відвідувачів у першу чергу з природних дисциплін: екології, біології, географії, а також історії, краєзнавства та лісівничої справи. Меншою мірою маршрут має рекреаційну функцію, у зв’язку з абсолютним заповідним режимом.
Загальна протяжність маршруту 3450 м.
1)скорочений: до партизанських землянок і назад, тривалість 1год. протяжність 700 метрів);
2)основний: до Черемського болота біля альтанки та найвищої точки і в зворотному напрямку. (4 год, 4500 м);
3)розширений: до Черемського озера і назад. (8 год., 6900м);
4) розширений: із радіальним заходом: додаткова екскурсія до вольєру тварин у Карасинському лісництві.
За довідками звертатись: дирекція Черемського природного заповідника, смт.Маневичі вул.Карла Маркса, 48 тел/факс +38(03376)21209

4.8. МАНЕВИЧЧИНА – МАЄ СЛАВНІ КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКІ ТРАДИЦІЇ, ЩО ФОРМУВАЛИСЯ НА ПОЛІССІ УПРОДОВЖ БАГАТЬОХ ТИСЯЧОЛІТЬ. НИНІ В КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКОМУ ЗАГАЛІ МАНЕВИЧЧИНИ ДІЄ ПОНАД 150 АМАТОРСЬКИХ КОЛЕКТИВІВ РІЗНИХ ЖАНРІВ.

В РАЙОНІ ЩОРІЧНО ПРОВОДЯТЬСЯ РІЗНОМАНІТНІ ФЕСТИВАЛІ ТА КОНКУРСИ:
РАЙОННИЙ (КУЩОВИЙ) ФЕСТИВАЛЬ „ОЙ РАДУЙСЯ ЗЕМЛЕ” ЯКИЙ ПРОВОДИТЬСЯ В СІЧНІ (НА РІЗДВО – КОЛЯДКИ, ЩЕДРІВКИ, ВЕРТЕП) РОЗПОЧИНАЄ РІК НОВИЙ.
З 2003 РОКУ В РАЙОНІ ЗАПОЧАТКОВАНО ФЕСТИВАЛЬ ПАТРІОТИЧНОЇ ПІСНІ „ДЗВОНИ ЧОРНОБИЛЯ” (КВІТЕНЬ – ПЕРЕД РІЧНИЦЕЮ АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС), ЗА УЧАСТЮ КАМІНЬ-КАШИРСЬКОГО, ЛЮБЕШІВСЬКОГО РАЙОНІВ, ЯКІ ВИЗНАНІ ПОТЕРПІЛИМИ ВНАСЛІДОК АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС.
ФЕСТИВАЛЬ ФОЛЬКЛОРНИХ КОЛЕКТИВІВ „ПОЛІСЬКІ ВІЗЕРУНКИ” (ДО ДНЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ), ЯКИЙ ЗАПОЧАТКОВАНИЙ В 2008РОЦІ МАЄ В СКОРОМУ ЧАСІ ОТРИМАТИ СТАТУС МІЖНАРОДНОГО ЗА УЧАСТЮ ФОЛЬКЛОРНИХ КОЛЕКТИВІВ ПОЛЬЩІ, БІЛОРУСІЇ, ЛИТВИ ТА МІСТ ПОБРАТИМІВ.
„СПІВУЧА РОДИНА ПОЛІССЯ” – ФЕСТИВАЛЬ РОДИННИХ І СІМЕЙНИХ АНСАМБЛІВ (ЯКИЙ ПРОВОДИТЬСЯ ОСІННЮ) СПРИЯЄ РОЗВИТКУ ВИКОНАВЧОЇ МАЙСТЕРНОСТІ, ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ СІЛЬСЬКИХ КОЛЕКТИВІВ ХУДОЖНЬОЇ САМОДІЯЛЬНОСТІ.
ТОЖ СПІВУЧІ ПОЛ1СЯНИ – НАРОД ВИСОКОЇ ДУШІ, ЯКІ ЗАВЖДИ ГОТОВ1 1З ЗАДОВОЛЕННЯМ РОЗКАЗАТИ ПРО ТРАДИЦ1Ї, РАДІ ОЗНАЙОМИТИ 1З ПОБУТОМ, ЩЕДРО І СМАЧНО ПРИГОСТИТИ 1 ЗВ1СНО З ПРИЄМН1СТЮ ПОКАЗАТИ ЧУДОВ1 КРАЄВИДИ ВОЛИНСЬКОГО ПОЛ1ССЯ.

4.9.На базі Маневицького краєзнавчого музею та В ДЕКІЛЬКОХ СЕЛАХ БУЛО ПРОВЕДЕНО ТРИ МІЖНАРОДНІ, ДВІ ВСЕУКРАЇНСЬКІ, ЧОТИРИ ОБЛАСНІ НАУКОВІ КОНФЕРЕНЦІЇ ПРО ІСТОРІЮ СІЛ МАНЕВИЧЧИНИ З ВИДАННЯМ НАУКОВИХ ЗБІРНИКІВ.

5.Визначні місця

5.1.музеї: Маневицький краєзнавчий музей – смт.Маневичі, вул.Незалежності,22 тел.+38(03376)21040.
Час для відвідувачів: 9.00 –18.00; вихідний – субота
Експозиції: Природа та археологія. Довоєнний період. Війна. Сучасність. Працює виставковий зал.
Вартість вхідного квитка: 1грв., екскурсія 15 грн.

Відділ природи Маневицького краєзнавчого музею

5.2.с.Четвертня: Свято – Преображенський храм – пам’ятка архітектури 1600 року, вітряний млин 1920 року;
смт.Колки: пам’ятний обеліск учасникам Першотравневої демонстрації 1935р., Хресто – Воздвиженський храм 1825 року; памятник засновникові містечка Роману Мстиславичу, стелла „Колківська республіка”, пам’ятник першому трактору району „Вогненний трактор”;
с.Старий Чорторийськ: Хресто – Воздвиженський собор ( в минулому домініканський костел) чоловічий монастир, Свято-Успенська церква та капличка – стовп ХУІІІ століття;
с.Костюхнівка:кладовище польських легіонерів, приміщення колишньої школи імені Юзефа Пілсудського;
с.Оконськ : Свято-Успенська церква 1718 року;
смт.Маневичі: залізничний вокзал, 1904 р., римо-католицький костел 1920 р., братська могила воїнів – партизан, меморіальний комплекс з погруддям Героїв Радянського Союзу Н.Хакімова і В.Єршова, пам’ятник В.І.Леніну, пам’ятник Герою Радянського Союзу А.П.Бринському, Маневицький краєзнавчий музей;
с.Карасин: Свято –Михайлівський храм ; пам’ятка архітектури 1691 року, вітряний млин.

Пам’ятка культурної спадщини с. Карасин. Церква св. ар. Михайла 1691р. Найдавніша деревяна будівля Маневиччини.

Черемський заповідник

Черемський природний заповідник. Таємничі водні плеса озера Черемського.

5.5.Черемський природний заповідник. Він є першим у Волинській області, загальною площею близько 3 тис.га. Існує декілька версій щодо назви. Очевидно за основу взято назву болота Черемиське, навколо якого раніше було немало черемхи. Наявність чемериці на болоті підсилила народну версію.
Черемський природний заповідник створений на базі Черемського природного заказника загальнодержавного значення і включає в себе різні природно-територіальні комплекси: меморіал, територію озера, просіки і квартальні лінії, болото, ліси.
На території заповідника відсутні лінії електропередач, дороги з твердим покриттям, населені пункти. Саме через це тут збереглися унікальні та типові представники флори і фауни.
З територією заповідника пов’язано багато цікавих історичних фактів. У кінці ХІХ століття Черемиське болото передбачалось осушити. Але через відсутність залізниці, погані грунтові дороги віддалену ділянку Полісся не вдалося освоїти. За польської доби викопано кілька меліоративних каналів для покращення умов вивезення лісових порід. Дещо пізніше із сучасною територією заповідника пов’язані бурхливі події партизанського руху під час Другої світової війни. В урочищі Кухів Груд розміщувався партизанський загін. У північно-східній частині заповідника збереглося кілька поховань невідомих солдатів. Нині тут, в урочищі Сузанка, встановлено пам’ятник партизанам, відреставровані землянки за аналогією минулого.
Адреса дирекції Черемського природного заповідника: смт.Маневичі, вул.Карла Маркса, 48 тел/факс +38(03376)21209
Відвідування безкоштовне.

„Оконські джерела”

Гідрологічна пам’ятка природи – „Оконські джерела”.

За давньою легендою колись, дуже давно жив у цій місцевості пан і мав він одним одну дочку та хотів віддати її заміж за якогось дуже багатого шляхтича. Але дівчина покохала бідного наймита, і не було їй посмішки милішої на всьому білому світі, ні мови щирішої, ніж та, що була щодня від нього, тому й поклялися один одному на довічну вірність. Довідався про це пан, розгнівався на дочку і тут же призначив день весілля. І от настав день весілля. Вийшла дівчина у весільному вбранні, але не пішла назустріч нареченому. Підійшла до озерця і кинулася в воду. Побачив це бідний наймит і собі кинувся за нею. З тих пір б’ють з дна озера два потужні джерела, невичерпні і чисті як їх любов.
Вода тут специфічна. Температура її в озері протягом року не змінюється і становить дев’ять градусів. Дно крейдяне. Оконські джерела знаходяться на Волино – Подільському артезіанському басейні. Основні запаси прісних підземних вод пов’язані з тріщинуватістю крейдяно –мергельної товщі верхньокрейдяного віку, що виходить тут на поверхню або перекрита тонким шаром.
Тутешня місцевість розташована над карстовими пустотами, заповненими водою. Вода пробивалась, на поверхню у вигляді джерел, фонтанів і неодноразово заливала навколишні села. Цікаво, що коли в джерело запустили кілька коропів із спеціальним клеймом, то виловили їх в озерах інших районів, навіть, в озері Світязь. Поблизу джерел діє єдине в області форелеве господарство.

Форель. Оконські джерела.

5.6.с.Старий Чорторийськ – Хресто-Воздвиженський собор (чоловічий монастир, УПЦ,), городище ХІ – ХІІІст. с.Старий Чорторийськ: с.Четвертня. Місцем відпочинку є садиби місцевих жителів.

6.Телефони першої необхідності
6.1. міліція – 21576 02
6.2. швидка невідкладна допомога – 03
6.3. пожежна охорона – 2110401

7. Інша інформація

7.1. Маневицький краєзнавчий музей. смт.Маневичі, вул. Незалежності,22. Постійно діючий виставковий зал. (Виставки різних жанрів). Щорічно, близько десятка новостворених виставок.

Центр творчості дітей та юнацтва:
- Виставки: „Різдвяна прикраса” – виставка новорічних композицій атрибутів та новорічної іграшки (грудень).
- „Мій голос віддаю на захист природи” – виставка експонатів плакатів, малюнків (лютий).
- „Чарівний світ навколо нас”, фотовиставка (березень).
- „Права дитини в малюнках” (квітень)
- „Декоративно – ужиткове мистецтво” (квітень)
- Виставка робіт народних умільців (серпень День Незалежності) – районний Будинок культури.

7.2 Найпоширеніші обряди, звичаї: обряди: весілля, обжинки, проводи зими, зустріч весни, колядки, щедрівки;

7.3.національна кухня (назви, рецепти місцевих народних страв);

Крученики по-волинські
М’ясо (свинина або телятина) ріжуть на куски і відбивають.
Готується фарш: сухі гриби відварюють, подрібнюють і підсмажують. Підсмажену цибулю змішують разом з грибами, додають сіль, перець. Фарш замотують у відбите м’ясо.Після цього крученики обжарюють складають в каструлю заливають соусом і тушкують до готовності. Приготування соусу : подрібнюють цибулю, моркву додають борошно, все підсмажують і заливають водою додають сіль перець.

Картопля по – селянські
Добре вимиту Картоплю в лушпинні відварюють в добре підсоленій воді до напівготовності. Розрізують на частини і викладають на змащене олією деко. Запікають 20-30 хвилин при температурі 200 градусів. Потім притрушують подрібненим часником та зеленню. Страву подають з домашньою ковбасою яку готують заздалегідь.

7.4.Розклад руху потягів від станції Маневичі

№ поїзда маршрут прибуття зупинка відправлення
659 Київ –Львів 0. 49 3 хв. 0. 52
660 Львів – Київ 1.56 4 хв. 2.00
6317 Рафалівка – Ковель 5.09 3хв. 5.12
868 Ковель – Здолбунів 5.08 20 хв. 5.28
6319 Сарни – Ковель 8.12 8 хв. 8.20
6318 Ковель – Сарни 10.04 2 хв. 10.04
29 Київ – Берлін 14.06 - 14.06
30 Берлін – Київ 16.47 - 16.47
6320 Ковель – Сарни 17.06 2 хв. 17.06
6321 Сарни – Ковель 18.06 2 хв. 18.06
6522 Ковель – Рафалівка 22.01 3хв. 22.04
867 Здолбунів – Ковель 23.02 2 хв. 23.04

Каса працює цілодобово
Попередній продаж – з 10.00 до 14.00
з 15.00 до 16.00
Перерви
з 14.00 до 15.00
з 2.00 до 3.00
Технологічні перерви
з 12.00 до 12.10
з 16.00 до 16.10

Населенні пункти Маневицького району, мають пряме автобусне сполучення з районним та обласним центром. Проходять транзитні маршрути між обласним центром, України – Білорусії та України – Польщі.

7.6.Захоплюючі відомості, хроніки, легенди та ін. про район

с.Старий Чорторийськ

Пам’ятка археології. Городище (берег Стиру, XI – XIII ст.)с. Старий Чорторийськ.

Не можна залишити поза увагою найбільш відомі об’єкти туризму, історичні пам’ятки та пам’ятники, адже Волинь та Волинське Полісся займають особливе місце в історії слов’янського світу. Слід відмітити, що села Чорторийськ, Четвертня, селище Колки – колишні древні містечка, завжди відігравали помітну роль в економічному та суспільному житті району.
В роки середньовіччя тут проходили торгові шляхи по Стиру з Волині до теперішньої Білорусі, розвивались різноманітні ремесла.
Свідком історії Маневиччини є один із древніх населених пунктів село Старий Чорторийськ. Походження назви поселення пояснює легенда: „На берегах швидкоплинної річки розкинулось давнє поселення. Одного разу на село наступила величезна хмара. Незабаром пішов дощ. Із горбів вода стікала до річки. Наробила безліч ровів, порила все село. Люди побачили в цьому „чортову силу”. Почали говорити: „Чортом рито”, а саме поселення назвали Чорторий. Час вніс корективи до назви теперішнього звучання. Досить побувати в Старому Чорторийську, біля костелу, аби переконатися в тому, що назва справді тісно пов’язана з природним ландшафтом. Вперше Чорторийськ згадується в „Повєсті врємєнних лєт” під 1100 роком. Це і є перша згадка про населені пункти Маневиччини.
У різні часи містечко перебувало у правлінні багатьох князів. Спочатку воно входило до князів Пінських. Потім його зайняли Данило та Василько Романовичі. Під час татарської навали містечко було знищене. В ХУ столітті Чорторийськ належить князю Свидригайлу, а пізніше переходить до князів Чорторийських. В 1601 році Чорторийські продають місто Пацові. Від Паца містечко переходить до Лещинських, пізніше до Вишневецьких, Радзивилів.
Об’єктом туризму в Старому Чорторийську є Хресто – Воздвиженський собор (домініканський костел 1736-1741 років). Нині тут православний чоловічий монастир.
Фундатором костелу був Юрій Лещинський. У 1831 році царська влада конфіскувала костел та монастир і віддала православним. У 1915 році монастир піддався руйнації, а парафія відновилась тільки у 1920 році. Завдяки старанням прихожан та ксьондза Аполінарія Тарногурського, у 1930 році костел відновлено. Під час реставрації у 50-х роках ХУІІІ століття він був відбудовується у стилі бароко. У підземеллі споруди знаходилися давні поховання місцевої шляхти. В черговий раз приміщення зазнало певного руйнування після 1945 року. У1999 році воно передається православним монахам. Нині тут проводяться планові реставраційні роботи.
Архітектурний ансамбль монастиря включає Хресто – Воздвиженський собор, Свято –Успенську церкву та капличку – стовп ХУІІІ століття.
За даними археолога Волині Волинського державного університету Кучинка городище літописного Чорторийська займає мис, що підноситься над заплавою Старого русла Стиру на висоту вісім метрів. Майданчик майже округлий. З півночі тут є улоговина, а з північного заходу підходить рів, який відділяє місто від берегового влато.. На північному заході тягнеться вал. Тут в кінці ХІІ століття була збудована цегляна вежа, хоча, як свідчать археологічні знахідки, початок поселення датується кінцем Х1століття. Дослідження, що проводились на початку 60 –х років. ХХ століття Раппортом стосуються залишків валів і стверджують, що вони мали значну висоту, а над земляним валом були надземні галереї з бійницями. В середині земляного валу знаходились деревяні конструкції у вигляді зрубів клітей сягала понад два метри. Такі зруби дозволяли досягати стрімкості, крутизни валу, що заважало ворогам штурмом брати фортецю.

с. Четвртня.

Історичним населеним пунктом є Четвертня. За переказами старожилів, колись тут протікала річка Папірня, на берегах якої в 17 столітті існувало два монастирі – чоловічий та жіночий та діяла майстерня (папірня).Папір, що виготовляли монахи, використовували для написання книг. Про цю друкарню (папірню) немає достатньо відомостей, хоча свідченням її діяльності є дві книги „Часослов” і „Псалтир”. Після руйнування монастиря річечка ще називалася Сушиця. Таку назву вона носила до ХХ століття. На даний час ця річечка протікає у вигляді меліоративного каналу, а місцеві жителі називають її Папірнею.
Об’єктом туризму в Четвертні є Свято-Преображенський храм – найдавніша кам’яна споруда на Маневиччині, пам’ятка архітектури 1600 року. В архітектурно – конструктивних формах церкви відчутні відлуння традицій архітектури стародавньої Русі й елементи українського бароко. Мурована вона з цегли на вапняному розчині. Товщина стін близько двох метрів, висота будівлі сягає 20 метрів. Секрет міцності муру полягає в тому, що у розчин добавляли курячі і гусячі яйця зі шкарлупою. Іконостас у церкві старовізантійського типу, що складається з позолочених кіотів із тонким мистецько-виконаним рисунком. Унікальним явищем для церкви є те, що тут і понині на великі релігійні свята ведеться служба з старовинного рукописного „Євангеліє” 1636 року видання, загальною вагою 32 кілограми.


Пам’ятка культурної спадщини національного значення. Дзвіниця та церква Преображення Господньго. с. Четвертня 1600 – 1604р. Найдавніша мурована будівля Маневиччини

Цікавим об’єктом, що заслуговує уваги туриста є вітряк. Четвертнянські степові вітряки ( так їх називали) вперше згадуються в першій половині ХІХ століття. В той час їх нараховувалось чотири. Два з них були у власності селянина Тодося Мельника. На згадку про ті часи у 1999 році місцевими селянами було відреставровано один з них. Віднині на околиці села величаво видніється давній дерев’яний вітряний млин.

Селище міського типу Колки.

Селище мало різні назви: Романів, Колок, Колки. За історичними даними, давнє містечко називалося Романовим. Велика пожежа знищила його. Залишилися тут тільки обгорілі кілки. Від того часу ново забудоване містечко отримало назву Колки.
Засновником містечка вважається князь Роман Мстиславич. За часів його князювання духовним центром тут була велика церква, побудована на невисокій горі.
За народним переказом, вона провалилася під землю( науковці стверджують, що колківський регіон, як і все Полісся, багатий на „водяні подушки”. Тож піщаний грунт міг не витримати навантаження – така „подушка” поглинула храм).
Архітектурну цінність становить Хресто – Воздвиженська церква, збудована у 1825 році.

8.Коротко: хто є хто в районі (минуле і сучасність)

8.1.Історія в особах

Князі Чорторийські та князі Четвертинські – ХУІІ століття.
Сигізмунд Сераковський, уроженець села Лісове, визначний діяч визвольного руху середини ХІХ століття, один з керівників повстання 1863 року в Литві, однодумець і друг Т.Г.Шевченка.
Собесяк Йосип Матвійович (псевдонім „Макс”) – керівник партизанської групи, що діяла на території району.
Бринський Антон Петрович – Герой Радянського Союзу, командир партизанського з’єднання, що діяло на території району.
Софія Дунін-Вольська народний лікар.
Віктор Єршов і Нематжан Хакімов, Герої Радянського Союзу, загинули смертю героя на висоті 192 біля села Старий Чорторийськ.
Сокол Іван Григорович уродженець села Старий Чорторийськ, Герой Радянського Союзу.

8.2. Сучасники
Барванов Віталій Володимирович – (бувший директор підприємства „Волинь торф”).
Ващук Сергій Панасович – директор ЗАТ „Енерго”.
Вітюк Іван Григорович – голова КСП „Волинь”.
Щербачук Володимир Степанович – директор ТБЗ „Маневичі”.
Покидюк Микола Васильович – голова Маневицького районного суду.
Сопронюк Андрій Філімонович – голова Маневицької районної ради.
Давидюк Костянтин Степанович – голова Маневицької райдержадміністрації.
Архімандрит Володимир настоятель Свято-Хресто-Воздвиженського (монастирського) собору с.Старий Чорторийськ.
Аверчук Віталій Георгійович – уроженець селища Маневичі, заслужений лікар України, завідуючий кардіохірургічним центром західного регіону, завідуючий кардіохірургічним відділенням Львівської обласної центральної клінічної лікарні.
Охріменко Григорій Васильович – кандидат історичних наук, викладач Волинського державного університету імені Лесі Українки, провідний науковий співробітник Волинського краєзнавчого музею, відомий археолог.
Котеленець Віталій Дмитрович – заслужений вчитель України, відмінник освіти України, нагороджений медаллю Макаренка, директор Колківської ЗОШ І-ІІІ ступенів ліцею.
Гелетій Ярослав Григорович – уроженець селища Колки, кандидат технічних наук, член Національної спілки журналістів України.
Добушинський Данило Данилович. – уроженець селища .Колки, заслужений художник України.
Давидюк Віктор Феодосійович – доктор філологічних наук, директор Волинсько-Поліського народознавчого центру Академії наук України.
Більчик Василь Борисович– місцевий поет і композитор.
Мосійчук Петро Трифонович – заслужений працівник культури України, режисер народного театру.
Матвійчук Юрій Васильович – уроженець селища .Маневичі, кандидат фізико-математичних наук, викладач Київського інституту металофізики імені Курдюмова.

Член національної спілки краєзнавців.
Відповідальний за розвиток туризму,
та охорону пам’яток культурної спадщини
в Маневицькому районі.
Директор маневицького Краєзнавчого музею. П.М.Хомич

Інформація взята з сайту Маневицької держадміністрації