Маневичі - чарівне невелике містечко на північному сході Волині. Маневицький сайт створено для викладення інформації про Маневичі та всього повязаного з Маневичами, погода в Маневичах, новини в смт Маневичі. Також розміщується інформація про Маневицький район.
Це неофіційний Маневицький сайт і кожен може долучитися до його наповнення цікавими матеріалами.
Також запрошуються спонсори, які можуть подати рекламу на Маневицькому сайті для аудиторії з смт Маневичі, Волині, та всього світу.
Протягом 2011 року землевпорядна служба Волині змінила межі 36 населених пунктів, серед них ‒ місто Любомль та селище Маневичі.
Про це повідомили в прес-службі Держкомзему Волині.
Встановлено та змінено межі за проектами землеустрою 1046-ти із 1087-ми населених пунктів Волинської області, що становить 96,2% від їх загальної кількості.
Потребують встановлення меж 4 міста обласного значення, 4 міста районного значення, 10 селищ та 23 села.
У 2011 році проведені роботи зі встановлення та зміни меж 36 населених пунктів ‒ Любомля, Маневичів, а також 34 сіл.
Окрім того, необхідно змінити межі 293 населених пунктів, які втратили свою актуальність, зокрема, потребують розширення меж через відсутність вільних земель, необхідних, приміром, для будівництва та обслуговування житлового будинку.
Матеріали взяті: http://www.volynnews.com/news/society/cherez_vidsutnist_vilnoyi_zemli_zminyat_mezhi_sil_i_mist/
На трасі Луцьк ‒ Маневичі трапилась НП: в автомобілі чоловіків, які заблукали, замерзло пальне. За допомогою довелося звертатися до рятувальників.
Про це повідомляють в Центрі пропаганди МНС Волині.
29 січня о 2:10 працівники Ківерцівського райвідділу УМНС в Волинській області виїжджали на пошуки заблукалих людей на трасі Луцьк ‒ Маневичі. В автомобілі, що рухався в напрямку виїзду на київську трасу, через мороз замерзло дизельне пальне, і двоє людей у незнайомій місцевості мало не замерзли. Проте вчасно набрали номер порятунку «101».
Співробітники МНС швидко знайшли потерпілих. Враховуючи низьку температуру, ‒ -22 С ‒ щоб не дати людям замерзнути, пересадили до пожежного автомобіля, обігріли та доправили до найближчого населеного пункту. Зараз їхньому життю нічого не загрожує.
«Дякую рятувальникам, що в засніженому полі не залишили нас з Романом, ‒ розповів телефоном врятований Віктор.
Матеріали взяті: http://www.volynnews.com/news/extreme/ledve_ne_zamerzly_na_trasi/
«Маневицьким соловейком» називають Ірину Котлицьку шанувальники її таланту. Випускниця Національної музичної академії України ім.П.І. Чайковського, лауреат всеукраїнських, міжнародних конкурсів, талановита маневичанка рік провела у пошуках робочого місця. І ось наприкінці серпня їй надійшло запрошення на посаду солістки Волинської обласної філармонії.
Наша розмова з Іриною відбулася наступного дня після цієї приємної звістки.
— Ірино, маневицька районна сцена пам’ятає тебе дівчинкою, що в супроводі бандури виконувала українські народні пісні. Сьогодні ти досвідчений виконавець, у репертуарі якого різножанрові твори. Твоє високе сопрано брало в полон серця слухачів Білорусі, Польщі, Литви, Лівії.
— Найперше своїм успіхом я завдячую педагогам-наставникам. Моїм першим учителем по класу бандури стала Ліна Григорович Марич. Потім було навчання у Волинському державному училищі культури і мистецтв, після якого я стала студенткою Національної музичної академії ім. П.І. Чайковського. До речі, в академії двічі отримувала диплом з відзнакою – і бакалавра і магістра.
— Твій сольний виступ – окраса будь-якого концерту. Твоєю помічницею є бандура. Чому ти вибрала саме цей музичний інструмент?
— Ще другокласницею я зі своєю подружкою пішла в музичну школу і без відома батьків записалася у клас скрипки. Але в той час батьки з певних причин не змогли написати заяву. Я поплакала і змирилася. У шостому класі я захотіла грати на фортепіано. Після прослуховування голосу Микола Адамович Богайчук порадив йти мені в бандуристки.
—Коли ти придбала власний інструмент?
— Мені його купили батьки, коли я навчалася на третьому курсі училища. Сьогодні купити хорошу бандуру проблематично. Нам пощастило – моя бандура, хоч і була в користуванні, після ремонту виглядає бездоганно. Я не уявляю сьогодні без неї свого життя.
— Цікаво, яка її вага?
— Дев’ять кілограмів.
— Отож бандуристці ще треба мати здоров’я, щоб носити з собою такий важкий інструмент.
— Звісно, але для мене це зараз не проблема, бо часто цю функцію виконує чоловік.
— У подружжі ви вже рік. Не розчарувалися?
— Наші з Петром відносини перевірені часом. До весілля ми шість років зустрічалися. Познайомилися, коли навчалися в училищі — я в музичному, а він в міліцейському в Сокиричах. Я відразу ж попередила: поки не здобуду вищої освіти, про заміжжя не може бути й мови. Отож, чекаючи на мене, Петро теж закінчив вуз у Івано-Франківську.
— Ірино, давай повернемось до твоєї творчої біографії. Я чула у твоєму виконанні українські народні пісні, арії з опер, сучасні твори. Що тобі найбільш до душі?
— Все, що співаю, люблю. Я була солісткою в консерваторії, двічі давала сольні концерти. Після закінчення навчання хотіла працевлаштуватись у столиці. У пошуках роботи провела рік і весь цей час брала уроки з вокалу у викладача, який вів мене в академії, Володимира Андрійовича Миркотана. Так от, Володимир Андрійович стверджує, що мій голос після академії почав звучати ще краще.
— Все-таки конкурси, сесії впливають на психічно-емоційний стан студентів. А зараз ти, як вільна птаха, туму й голос високий і чистий. Ірочко, на перших етапах конкурсу «Голос країни» ми бачили тебе в рекламному ролику.
— Так, на перший тур конкурсу надійшло 10 тисяч анкет-заявок. Журі для прослуховування відібрало 4 тисячі чоловік. Кожного дня прослуховувалось 100 осіб. Я співала «Соловейка» і «Спаь мені не хочеться». Костянтин Меладзе запитав, чи можу виконати щось сучасне. Я відповіла ствердно. Мій відбірковий виступ дуже сподобався конкурсантам — вони так щиро аплодували.Я була впевнена, що пройду в наступний тур, але, на жаль, через кілька днів отримала відмову. Після цього прийняла остаточне рішення повернутися додому.
— Мені здається, що призначення в обласну філармонію значно пришвидшило твій виступ в обласному драмтеатрі на урочистостях, присвячених 20-річчю Незалежності України. Після того, як ти виконала «Лукашеві сопілку» (сл. Й. Струцюка, муз. А. Кос-Анатольського), у залі довго не стихали оплески й вигуки «браво!»
— Можливо, й так. Саме 24-го серпня мене повідомили, що я буду працювати у філармонії.
— Ми щиро за тебе раді й зичимо нових творчих здобутків.
— Дякую
Розмову вела Ала Бубнюк. Матеріал газети «Нова Доба»
Враховуючи роль державної служби в процесі становлення України як суверенної, незалежної, демократичної, соціальної, правової держави, Президент України своїм Указом від 4 квітня 2003 року встановив професійне свято – День державної служби, яке відзначається щороку 23 червня.
Державний службовець – це особлива професія, представник якої володіє, з одного боку, широкими повноваженнями, а з іншого – несе подвійну відповідальність за стан справ у суспільстві. Це нелегка праця, яка потребує самовідданості, бажання служити людям та справжньої відданості своїй справі.
Основними цілями і завданнями державної служби в Україні є сприяння незмінності конституційного ладу, створення умов для відкритого громадянського суспільства, захист прав і свобод людини і громадянина, а також забезпечення результативної та стабільної діяльності органів державної влади, відповідно до їх завдань, повноважень і компетенції.
Зі здобуттям Україною незалежності поняття державної служби набуло принципово нового значення. Адже саме діяльність державних службовців, як посередників між владою і народом, мала винятково важливе значення в розбудові державності.
На державних службовців покладено відповідальне завдання – забезпечувати практичне виконання в державних органах функцій і завдань держави.
Кожен на своєму місці ви виступаєте єднальною ланкою між владою і народом, знаєте його біди та проблеми, шукаєте шляхи їх вирішення.
Україна в ході становлення своєї державності розв’язує багато складних завдань, одне з яких – формування ефективної системи державного управління, яка має стати мобільною, гнучко реагувати на запити сучасного суспільства, забезпечувати умови для поліпшення життя народу.
Довіра до влади починається з людини, яка вирішує свої повсякденні проблеми. Саме тому суспільство покладає на державних службовців особливо відповідальні завдання, чекає від них компетентності, ініціативи й творчого ставлення до справи.
Державна служба є реальним провідником ідей державності. Вона має бути правовою, чітко організованою, соціально орієнтованою, ефективною. Від якості державної служби значною мірою залежить майбутнє країни.
З особливим теплом ми сьогодні згадуємо сумлінну, наполегливу працю людей, які більшу частину свого життя присвятили державній службі та зараз знаходяться на заслуженому відпочинку.
Хотілося б сказати найщиріші слова подяки всім державним службовцям, які з повною віддачею працюють на користь району.
Щиро бажаємо всім витримки і терпіння, таких необхідних у нашій роботі. Сподіваємося, що слово „чиновник” поступово набиратиме іншого значення і звучання, означаючи: товариськість, розуміння людських проблем і спосіб їх вирішення.
Бажаємо також всім вам міцного здоров’я, невичерпної енергії, нових звершень у справі служіння народу та нових здобутків в ім’я великого майбутнього України.
Нехай кожен день вашого життя буде щасливий і радісний, а родинне тепло і затишок допомагають у виконанні почесного і відповідального професійного обов’язку.
Прокуратура Волинської області 21 квітня порушила кримінальну справу стосовно начальника та кількох інших посадових осіб Маневицької виправної колонії, що у Волинській області, за підозрою в побитті до смерті ув’язненого.
Про це на нараді 27 квітня повідомив прокурор області Андрій Гіль.
“У результаті протиправних дій посадових осіб зазначеної колонії від больового шоку, спровокованого численними забоями, помер 25-річний засуджений, який відбував тут покарання за економічний злочин”, – сказав Гіль.
15 березня ув’язнений втік з колонії, а 19 квітня був затриманий працівниками Кодимського райвідділу Управління Міністерства внутрішніх справ в Одеській області і на наступний день повернутий в місце відбування покарання.
Згідно з повідомленням прес-служби прокуратури, всю ніч в помсту за втечу працівники Маневицької колонії били засудженого, в результаті чого вранці він помер від больового шоку.
Кримінальну справу порушено за ч. 3 ст. 365 Кримінального Кодексу (перевищення влади або службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки). У справі призначено низку експертиз, ведеться слідство.
Шановні жінки Маневич, з ледь відчутним весняним подихом приходить до нас чудове жіноче свято – 8 Березня. Цей день несе у світ ніжність і красу. Адже усе найдорожче, що є у нашому житті – щастя, радість, надія, кохання, пов’язане з жінкою. Без вас, дорогі жінки, не було б стільки світла, любові і тепла. Ви наповнюєте будні яскравими фарбами, спонукаєте до шляхетних вчинків і добрих справ. Нехай вас ніколи не оминає турбота чоловіків, а прекрасні почуття дарують натхнення для нових творчих успіхів і життєвих перемог. Будьте коханими і кохайте, а ми, чоловіки, робитимемо все, аби ви почувалися щасливими.
«Маневицьким соловейком» називають Ірину Котлицьку шанувальники її таланту. Випускниця Національної музичної академії України ім.П.І. Чайковського, лауреат всеукраїнських, міжнародних конкурсів, талановита маневичанка рік провела у пошуках робочого місця. І ось наприкінці серпня їй надійшло запрошення на посаду солістки Волинської обласної філармонії.
Свіжі коментарі